Народження другої дитини в сім’ї – подія, безперечно, радісна та хвилююча. Вона суттєво змінює звичний життєвий уклад батьків, а найбільше від змін зазнає старший малюк. У цій ситуації мамі та тату дуже важливо правильно поводитися, щоб полегшити своєму первістку процес адаптації до нових правил. Адже саме від цього залежатиме його ставлення до новонародженого, спокій у домі і, навіть, мир та взаєморозуміння між братами-сестрами в майбутньому.

На жаль, далеко не всі сім’ї здатні самостійно подолати підводні камені, що чекають на них із появою молодшої дитини. Корисні поради від сайту «Мамкин дом» – можливість на підставі чужого досвіду уникнути прикрих помилок і відчути себе найщасливішими батьками двох найкращих діток. І найголовніше, що щасливим при цьому буде і малюк, якому доля судила народитися першим.

Народження другої дитини: як підготувати первістка

Підготовку свого чада до появи нового члена родини слід проводити задовго до його народження – під час вагітності або ще при її плануванні. Тут більшість батьків обирають не зовсім слушну тактику, розповідаючи про те, як чудово мати братика (сестричку), гратися з ним удвох і веселитися. Перші місяці дитина бачить далеко не таку барвисту картину – безпорадне крикливе створіння, яке не вміє ходити і говорити, не те що гратися. Він буде розчарований і вважатиме, що його обдурили.

Щоб уникнути подібної ситуації, старшенькому треба пояснити, яким він був одразу після народження (не ходив, плакав, смоктав пустушку, годували грудьми, гойдали, на руках носили). Наочним прикладом стануть його фотографії чи домашнє відео періоду новонародженості. Якщо є друзі чи родичі з маленькою дитиною, можна разом до них у гості сходити і показати, з яким милим братиком чи сестричкою йому доведеться познайомитися незабаром. Так малюкові легше буде зрозуміти, що гратися вони обов’язково будуть, але тільки трохи пізніше, коли той підросте. А доти «досвідчений і всезнаючий» може навчити «нерозумного» всього, що вже сам уміє.

Звісно, такі розмови мають більший сенс, коли старшому чаду вже близько 4 років. Молодші дітки ще не зможуть усього зрозуміти, тому різницю в 4–5 років деякі психологи вважають оптимальною.

Особливу увагу варто приділити дитині, якщо мамі необхідно лягти в лікарню (на збереження, перед пологами). Реакція на розлуку може бути дуже різною: відмова від їжі, хвороба, заїкання. Обов’язково треба пояснювати, що це тимчасово, мама так само його любить і скоро до нього повернеться. Добре, щоб малюк відвідував її разом із татом. Вітається і активна участь його у виборі гардероба для новонародженого (ліжечка, іграшок).

Народження молодшої дитини в сім’ї

Після пологів настає найвідповідальніший і найважчий час як для батьків, так і для старшого малюка. Центр уваги раптово зміщується від нього в бік новоявленого члена сім’ї. Звісно, для дорослих усе логічно: новонароджений фізично потребує більше зусиль і турботи. Але перша дитина, яка весь час перебувала «на п’єдесталі» загальної любові та обожнювання, раптом виявляється з нього скинута. Він став дорослим в очах усіх, практично за день, хоча насправді залишається таким самим маленьким і вимагає такого ж вияву турботи та любові. Тут слід виявити неабияку витримку і розуміння, щоб уникнути ситуації «перша дитина проти другої дитини в сім’ї».

1. При зустрічі зі старшеньким після виписки з пологового будинку, руки в мами мають бути вільні для обіймів із ним. Тому новонародженого краще нести татові, а мама пригорне після розлуки так само улюбленого первістка.
2. Родичів і друзів треба попередити про правильну поведінку. По телефону або при зустрічі попросіть їх, приходячи до народженого малюка, насамперед приділити увагу старшому (навіть подарунки потрібні йому в цьому випадку більше). Після такої «аудієнції» можна вже попросити його показати новонародженого, що той і зробить із радістю та почуттям власної значущості.
3. Не можна тиснути на малюка фразами «Ти вже дорослий!», «Ти тепер старший, тому повинен бути самостійним». Це викличе лише негативні емоції та нерозуміння з його боку.
4. Мамі необхідно приділяти час першій дитині, попри всю зайнятість. Нехай це буде в день година чи пів години, але вони мають бути присвячені тільки йому. Це може бути прогулянка, читання книжки, розмова – важливим є лише те, щоб їхніх двох ніщо не відволікало (дзвінки, плач малюка, прибирання, готування). Можна попросити допомоги в тата чи бабусі, переклавши на них турботу про новонародженого на цей проміжок часу.
5. Старшенького корисно залучити до догляду за сестрою-братом. Він може виконувати цілком посильні завдання: подати підгузок, похитати колиску, заспокоїти пустушкою чи брязкальцем. Не варто занадто старанно навантажувати дитину проти її волі – незабаром їй це набридне і не приноситиме задоволення. Обов’язково треба хвалити та заохочувати його за найменшу допомогу та ініціативу: «Ти такий молодець!», «Я без тебе б не впоралася!», «Який ти в нас чудовий братик!».

Для першої дитини дуже важливий тактильний контакт із близькими людьми, вона гостро відчуває його зменшення після народження молодшенького. Тому батьки, особливо мама, мають знайти на нього час і сили: погладити, обійняти, поносити на ручках, потискати, подуріти.

Ревнощі старшої дитини до новонародженого

Якщо з’являється друга дитина в сім’ї, ревнощі з боку старшого практично неминучі. Тільки в кожної дитини вони виявляються по-різному:

• відкрита агресія до малюка («Я його не люблю!», «Не підходь до нього!»)
• істерики, підвищена конфліктність (у такий спосіб він «вибиває» свою частку уваги у дорослих)
• зневіра, зниження активності (усміхнена та непосидюча дитина стає сумною, втрачає інтерес до ігор)
• втрата апетиту, розвиток різних захворювань (на тлі ревнощів знижується імунітет)
• заїкання, енурез (у серйозніших випадках)

Хоча ревнощі – це цілком зрозумілий фізіологічний стан для раніше єдиного чада, яке було центром всесвіту, батькам слід вжити заходів для їх попередження та зменшення.

Якщо є плани віддати старшу дитину в садок або переселити її в іншу кімнату – зробити це треба за кілька місяців до народження молодшого. Інакше він може вважати «винним» у подібних змінах новоспеченого братика, який планує захопити його місце вдома та поруч із мамою.

Як поводиться старша дитина

Можливо, що з народженням другої дитини первісток захоче повернутися в кімнату батьків (якщо до цього жив у своїй) або спати разом із ними, покинувши власне ліжечко. Не варто йому забороняти – нехай заспокоїться, побачить, що йому так само раді скрізь і в будь-який час. За кілька днів (тижнів) він знову перебереться до себе.

Іноді старші діти вимагають соску та пустушку новонародженого, натягують на себе їхні памперси та сорочечки, навіть просять груди. Нехай усе це спробують – їм мало що сподобається, а така поведінка скоро набридне. Зате вони зрозуміють, що для них нічого не шкодують ні мама з татом, ні молодшенький. Їм усе готові віддати, все найкраще рівною мірою належить їм обом.

Батьки повинні однаково захищати і першого, і другого, не надавати нікому переваги. Коли немовля, розмахуючи руками, зачепить старшого, можна суворо сказати: «Не можна ображати мого синочка! Я йому не дозволю тебе ображати, але й ти його не бий». Звісно, для дорослих це лише гра, зате дитина зрозуміє, що її також люблять і цінують, переживають і піклуються про неї.

Щоб уникнути неприємних ситуацій, не можна на перших порах залишати дітей наодинці. Річ не лише в тому, що старший ударить або штовхне молодшого – він може і з найблагими намірами спробувати взяти його на руки, похитати, погодувати яблуком. Тому, йдучи навіть на хвилинку, треба завжди брати з собою одного з них (на кухню, у ванну, в туалет).

Настільки часта дилема «Народилася друга дитина, як поводитися зі старшим?» має, насправді, цілком просте і доступне рішення. Треба лише любити своїх дітей, не забувати показувати їм це і говорити про свою любов. І тоді вони виростуть упевненими у собі, дружніми та товариськими. А сімейні цінності та взаємодопомога будуть завжди у них на першому місці.