Мами часто ставляють запитання: з якого віку дитячий садок прийме дитину? Офіційно Дитячі садки приймають з двох-трьох років, але є установи, де візьмуть і півторарічного малюка. Фактично, місць у садках, як правило, не вистачає і приймуть вас із працею, обґрунтовуючи тим, що держава дає мамі відпустку до трьох років, от і повинна мама сидіти зі своєю дитиною сама. Інше ставлення в приватних дитячих садках – «готові платити величезні гроші? Звичайно, ми з радістю Вас візьмемо». Візьмуть-то з радістю, а от як доглядатимуть за дитиною – ще не зрозуміло. У будь-якому разі, мама повинна відштовхуватися від інтересів своєї сім’ї, зіставити всі потреби та можливості, і прийняти рішення, яке оптимально підійде за даних умов.

З якого віку дитячий садок прийнятний для малюка

Якщо хтось каже у два, чи у три, або називає будь-яку іншу конкретну цифру – пошукайте інформацію в іншому місці. Ніхто не може дати однозначної відповіді на це питання. Кожна дитина індивідуальна. У кожної дитини різний темперамент, рівень розвитку та прихильності до мами, крім того, у кожній родині по-різному складаються обставини. Якщо одна мама може дозволити собі не працювати зовсім, незалежно від того, чи ходить дитина в дитячий садок, то в іншій родині – працююча мама – життєва необхідність.

Отже, вирішуючи питання, в якому віці дитину віддати в садок, відштовхуємося від кількох головних критеріїв:

• Матеріальне становище в родині.
• Фізичне здоров’я дитини.
• Психологічна готовність малюка.

Матеріальне становище

Добре, якщо достаток у родині дозволяє пропустити цей пункт і приймати рішення про відвідування дитячого садка, відштовхуючись від потреб малюка. Об’єктивна реальність диктує інші умови, і багато мам змушені віддавати дітей у дитсадок для того, щоб вийти на роботу. Ось тут варто взяти ручку і уважно прорахувати всі доходи і витрати від цього заходу. В одну колонку записуємо дохід: мамина зарплата. В іншу колонку записуємо витрати: оплата дитячого садка, додаткові внески у фонд групи, на ремонт, на театри і цирки, що часто заїжджають. Додамо неминуче зростання витрат на аптеку. Малюк, звикаючи до нових умов, хворітиме, тож на ліки доведеться витрачатися суттєво, особливо на початку життя малюка в новому колективі. І для справедливості підрахунку, варто відняти лікарняні з маминої зарплати. Залежно від соцпакету, що надається підприємством, вона може отримувати якусь компенсацію, але навряд чи це буде сума, що дорівнює зарплаті. А тепер підбиваємо підсумок. Виходимо на якусь суму доходу від того, що дитина йде в дитячий садок? Добре, якщо ця сума значно поповнить сімейний бюджет, якщо ні, то можна вважати матеріальний аспект недоцільним.

Фізичне здоров’я малюка

Не варто тішити себе надіями, що дитина в садку не хворітиме. Хворітиме, але здорові і міцні діти хворіють менше, переносять хвороби легше і не мучаться від ускладнень. По-іншому стоїть питання з хворобливими, слабкими дітками. Незалежно від того, в якому віці віддати в дитячий садок, здоров’я дитини має бути головним критерієм вибору. Дозволяє здоров’я – можна експериментувати і в три, і в два, і навіть у півтора року. Якщо малюк хворобливий, а тим більше з серйозними захворюваннями – не варто ризикувати його здоров’ям, потрібно поберегти, відновити. Вийде зробити це до чотирьох – добре, ні – потрібно потерпіти ще. Так, дитині необхідний контакт з однолітками, вона повинна отримати комунікативні навички, але це можна зробити, активно відвідуючи дитячі майданчики або дитячі гуртки і секції. Головне розуміти, що дитину привели гратися з дітьми, а не гратися з нею і за неї, як це часто буває з надмірно опікуючими мамами.

Психологічна готовність малюка

Ось тут ставимо собі питання: що повинна вміти дитина, щоб не зазнавати великого стресу, звикаючи до дитячого садка?

1. Добре розуміти мову дорослих.
2. Вміти говорити.
3. Вміти користуватися горщиком.
4. Вміти їсти самостійно.
5. Мати мінімальні навички догляду за собою.

Якщо малюк розуміє все, що говорять дорослі, адекватно реагує на прохання і поставлені завдання – він на шляху до успіху, але він повинен вміти висловити свої потреби, і бажано словами, оскільки не кожен вихователь вникатиме в те, що означає його белькотіння. Якщо дитина може сказати вихователю, що їй потрібно, а потім може зв’язно розповісти Вам про те, що відбувалося з нею в садку – це надзвичайно важливо! Це важливо для неї, оскільки суттєво полегшить їй контакт із новими дорослими, і важливо для Вас – ви зможете залишити її, знаючи, що вона розповість, якщо щось буде не так. Таким чином, усі виникаючі проблеми і складнощі вирішуватимуться одразу в групі або за Вашої допомоги, але не залишаться без уваги, і дитина не відчуватиме тиснучих почуттів, що її не розуміють, що вона нікому не потрібна.

І так, ви прийняли рішення – коли віддавати дитину в садичок. Бажано, щоб вона вміла користуватися горщиком. У сучасних дитячих садках беруть дітей і в памперсах, але навряд чи з малюком панькатимуться, привчаючи його до туалету. Може, дивлячись на те, як інші діти користуються горщиком, Ваш малюк швидше навчиться робити так само, а може, відчуватиме почуття неповноцінності, що не такий, як усі. Тож, якщо замислюєтеся про садичок – почніть готувати до цього дитину.

До початку своєї соціальної адаптації малюк повинен вміти їсти сам. Дітей у садку, звісно, догодовують, але носити ложку в рот він повинен вміти. Якщо ні – йому буде складно адаптуватися, він може відчувати брак уваги і образу. Якщо Ви завжди все робите за нього, він того ж чекатиме і від вихователів, а не отримавши бажаного, зневірюватиметься.

Розвивати в дитині самостійність необхідно з наймолодшого віку незалежно від того, з якого віку дитячий садок стане його другим домом. Це необхідно йому для правильного встановлення життєвих позицій, для правильного усвідомлення себе як окремої особистості, для повноцінного розвитку і реалізації своєї самодостатності. Не може бути щасливою маленька людинка, за яку все робить мама. «Я САМ» – це такі важливі слова для малюка! Він цим гордий, він цим щасливий, він до цього прагнув, старався, зробив, і готовий розповісти про це всьому світу! Гіперопіка турботливих мам лише шкодить дітям, заважає їхньому розвитку загалом і адаптації до дитячого виховного закладу зокрема.

Якщо ви все ще сумніваєтеся, чи віддавати дитину в садок, просто спостерігайте за нею збоку. Якщо вона грається з іншими дітьми, намагається спілкуватися і це приносить їй радість – це плюс. Якщо вона сама їсть, користується горщиком і може пояснитись із дорослими – ще три плюси. Отже, Ви і Ваш малюк непогано попрацювали і підготувалися до суспільного життя, можна сміливо пробувати відвідувати дитсадок.

Якщо дитина бігає за мамою хвостиком, постійно шукає підтримки і допомоги, не справляється з ложкою і горщиком – це не означає, що вона погана, це означає, що мама повинна проявити більше мудрості, старанності і допомогти малюкові набути самостійності. Усі діти різні, але всі однаково потребують люблячих, турботливих і мудрих мам. Лише мама відчуває, чи готова її дитина до життя в колективі.