Згідно зі статистикою, кишкові інфекції — одні з найпоширеніших людських захворювань (ступають лише групі ГРВІ). Актуальність проблеми зростає в літній період — тоді інфекційне ураження органів травлення впевнено лідирує за частотою зустрічаемости. Основна частина хворих — пацієнти дитячого віку (близько 60%). Гострі кишкові інфекції у дітей відрізняються тяжчим перебігом. Вони схильні до прогресування і можуть залишати стійкі наслідки. Що молодша дитина, то гірше вона справляється з хворобою. Крім того, кишковим інфекціям властива висока заразність. Щоб забезпечити ефективне лікування та попередити подальше поширення, патологію треба діагностувати на ранній стадії. Сайт «Мамкин Дом» у цій статті зібрав усю необхідну інформацію, за допомогою якої батьки вже першого дня зможуть зорієнтуватися в симптомах і полегшити стан малюка, дочекавшись приходу лікаря.

Гострі кишкові інфекції у дітей: причини та патогенез

 

Безпосередньою причиною цієї групи захворювань є патогенний мікроорганізм. Збудниками найчастіше виступають:

• віруси (ротавіруси, ентеровіруси);
• бактерії: шигели (викликають дизентерію), кишкова паличка (ешеріоз), сальмонели (сальмонельоз), стафілокок (харчова токсикоінфекція);
• паразити (амеби, лямблії).

Збудники проникають в організм із їжею або брудними руками через рот, тобто головний шлях зараження – фекально-оральний. Спровокувати гострі кишкові інфекції у дітей можуть різні ситуації:

• зневага головними правилами особистої гігієни (немиті руки після туалету або прогулянки на вулиці);
• немита зелень, фрукти та овочі;
• порушення правил приготування страв (недостатня термічна обробка, зіткнення сирих і готових продуктів);
• вживання готових продуктів, інфікованих патогенними мікроорганізмами (яйця, масляні вироби, салати, ковбаса, холодець);
• користування посудом хворого;
• вживання зараженої води (некип’яченої);
• купання у забруднених водоймах;
• користування іграшками, рушниками хворого або носія захворювання (проблема актуальна для організованих дитячих колективів – школи, дитячі садки).

Для того щоб викликати хворобу, в організм має потрапити велика кількість бактерій, адже частина з них нейтралізується під впливом захисних факторів (кислоти шлунка, імуноглобуліни та сапрофіти кишківника). Оскільки у дітей ці захисні системи повністю не сформовані, для розвитку інфекції їм достатньо навіть мінімальної кількості мікроорганізмів.
Проникнувши в травний тракт, збудники активно розмножуються і починають виділяти токсини. Вони пошкоджують слизову оболонку, витісняють нормальну мікрофлору кишківника, порушують процеси травлення, моторики, всмоктування корисних речовин.

Ознаки кишкової інфекції у дітей

Симптоматика гострих кишкових інфекцій у дітей залежить не так від збудника, як від того, який із відділів травної системи страждає найбільше.

1. Клініка гастриту (у разі ураження внутрішньої оболонки шлунка). Дитину турбує багаторазова блювота, біль у верхньому відділі живота та нудота. Найбільш характерно для стафілококової інфекції.
2. Клініка ентериту (запалення слизової тонкого кишківника). Хворі відчувають болі нападоподібного характеру в навколопумковій ділянці, здуття, пронос (рідкий, рясний і частий стілець). Випорожнення пінисті, з включеннями прозорого слизу та неперетравленої їжі.
3. Клініка коліту (запалення товстого кишківника). Спостерігають болі в нижньому відділі живота, особливо в лівій клубовій ділянці. Дітей турбують часті позиви до дефекації, але випорожнення при цьому мізерні, містять багато катного слизу, іноді присутня кров. Для коліту при дизентерії властиві також помилкові хворобливі позиви до дефекації (тенезми).

Кишкові інфекції рідко уражають один відділ травного тракту. Як правило, їхня клініка поєднує прояви гастроентериту або ентероколіту. Наприклад, кишкова паличка у дітей викликає досить тяжкий ентероколіт із болями в животі та рідкими випорожненнями з домішкою крові.
Окрім місцевих проявів, ця група захворювань характеризується ще й вираженими загальними порушеннями, спричиненими інтоксикацією та зневодненням. Діти мляві, скаржаться на головний біль і ломоту в м’язах. Підвищується температура тіла (близько 38-39 градусів). В ускладнених випадках спостерігають ураження нервової системи з пригніченням або збудженням свідомості, судомами, гіпертермією центрального походження.
Особливу небезпеку для дітей становить такий наслідок гострих кишкових інфекцій, як зневоднення. З блювотними масами та діареєю хворі втрачають багато рідини, мікроелементів та електролітів. Це погіршує стан дитини, порушує роботу серцево-судинної системи та нирок. За тяжкого перебігу можуть знадобитися реанімаційні заходи.
Дуже швидко прогресує зневоднення у немовлят – батьки не завжди можуть оцінити критичність стану малюка. Насторожити їх мають такі ознаки:

• шкірні покриви сухі та гарячі на дотик;
• дитина млява та апатична, її мучить спрага;
• малюк рідко мочиться, об’єми сечі невеликі, темного кольору;
• про наростання зневоднення свідчать загальна блідість, синюшність кінчиків пальців, западання очних яблук і тім’ячка, загострення рис обличчя, втрата маси тіла.

Зволікати в таких випадках не можна – за відсутності кваліфікованої допомоги не виключається летальний кінець.

Ознаки ротавірусної інфекції у дітей

Найчастіше в дитячому віці діагностують кишкову інфекцію, спричинену ротавірусами (у 70% від усіх випадків захворювань цієї групи). Клінічна картина ротавірусної інфекції має характерні ознаки.

1. Починається з катаральних явищ (нежить, чхання, першіння в горлі, почервоніння зіву), можливий також дрібний висип по всьому тілу. Потім приєднуються і симптоми ураження травного тракту. У народі цю хворобу ще називають «кишковим грипом».
2. У дитячих колективах (садки, школи) хвороба, як правило, проходить у вигляді епідемічних спалахів.
3. Специфічна сезонність: найбільша захворюваність проявляється в осінньо-зимовий період, тоді як на інші види кишкових розладів хворіють найчастіше в літню пору.

Часто батьки, не знаючи, як лікувати ротавірус у дітей, дають малюкові препарати, що використовуються при звичайних ГРВІ. Такі заходи неефективні, після них, як правило, стан хворого погіршується.

Принципи лікування кишкових інфекцій у дітей

Лікування кишкових інфекцій має проходити під контролем лікаря. За тяжкої форми захворювання може знадобитися госпіталізація, але в легких випадках усі призначення виконують у домашніх умовах.
У першу чергу необхідно усунути дефіцит рідини та компенсувати втрачені з блювотою (проносом) мікроелементи. Найзручніше використовувати для цього готові препарати, такі як Регідрон (порошок, який попередньо розчиняють у воді). Добрий результат є також від застосування мінеральної негазованої води (Боржомі), відвару сухофруктів. Дитину поять маленькими порціями: по кілька ковтків кожні 10 хвилин, щоб не спровокувати блювоту. Кількість рідини визначає лікар, орієнтуючись на її втрати, вік і вагу хворого. У разі нестримного блювання, тяжкого зневоднення потрібне внутрішньовенне введення лікувальних розчинів.
Для боротьби з інтоксикацією призначають сорбенти. Паралельно відновлюють мікрофлору кишківника. У деяких випадках потрібні ферментні препарати. За високої температури застосовують жарознижувальні.
Блювота та пронос є своєрідними захисними реакціями організму: за їх допомогою виводяться патогенні мікроорганізми разом із токсинами. У зв’язку з цим препарати, що зупиняють ці процеси, призначають при кишкових інфекціях досить рідко. У жодному разі не можна їх давати дитині самостійно, без попередньої консультації з лікарем.
У деяких випадках може знадобитися антибіотикотерапія. У разі захворювань, спричинених вірусами, специфічного етіологічного лікування, спрямованого на знищення збудника, не проводять.

Профілактика кишкових інфекцій у дітей

Зменшити ризик кишкової інфекції досить просто. Для цього слід дотримуватися низки елементарних правил:

• мити руки після туалету, прогулянки та щоразу перед їжею;
• не користуватися чужим посудом;
• ретельно мити овочі, фрукти, зелень;
• дотримуватися всіх правил приготування їжі;
• не давати дітям продукти й воду, у якості та безпеці яких немає впевненості;
• підвищувати захисні сили дитячого організму: правильне харчування, збагачене вітамінами, підтримання нормальної кишкової мікрофлори (кефір, йогурти), активний відпочинок на свіжому повітрі.

 

Звичайно, навіть за ретельного дотримання всіх пунктів, повністю убезпечити себе від хвороби неможливо. Але спільні зусилля батьків і лікаря допоможуть дитині перемогти інфекцію швидко і без наслідків.