Назва цього захворювання викликає тривогу у більшості мам тих малюків, які ще не досягли річного віку. Адже саме ці діти становлять групу ризику: в період найактивнішого росту організм може відчувати нестачу вітамінів, зокрема вітаміну D, фосфору та кальцію. Ця обставина відкриває ворота недузі, яка, якщо не зреагувати вчасно, може призвести до доволі серйозних наслідків. Так, якщо не проводити лікування рахіту у дітей, він може стати причиною того, що малюк відставатиме у розвитку. Більше того, запущене захворювання призведе до деформації хребта, кінцівок, кісток черепа, порушення функції печінки та селезінки, анемії, короткозорості.

Однак впадати в паніку не варто – сучасні методи профілактики та боротьби із захворюванням дозволяють позбутися його на ранній стадії та мінімізувати ризик виникнення незворотних наслідків. У цій статті ви дізнаєтеся, чому з’являється рахіт у немовлят, як розпізнати його симптоми, як проходить лікування рахіту у дітей, а найголовніше – як не допустити того, щоб ваш малюк захворів.

Рахіт у немовлят: симптоми, які допоможуть вчасно розпізнати недугу

Як правило, нестача необхідних для росту вітамінів і мікроелементів спостерігається у багатьох малюків із самого народження. Однак у перші місяці їхнього життя помітити це практично неможливо. Зазвичай перші ознаки можна виявити, коли немовляті виповнюється 3-4 місяці, і в його організмі активно проходять процеси росту кісткової тканини. Нестача «будівельного матеріалу», що провокує розвиток рахіту, може виявлятися таким чином:

• шкіра малюка свербить, і він постійно труться потилицею об подушку (при цьому утворюється характерна лисинка);
• потовиділення стає більш рясним;
• спостерігаються зміни в поведінці немовляти: з’являється млявість і сонливість або, навпаки, зайва дратівливість.

Звичайно, не можна стверджувати, що наявність одного чи навіть усіх трьох симптомів безпосередньо свідчить про захворювання. Але якщо ви помітили такі ознаки у своєї дитини, відвідати педіатра і здати аналізи все ж варто.

Рахіт у дітей, ознаки якого не вдалося виявити на ранній стадії, зазвичай посилюється, і до восьми-дев’яти місяців проявляється такими порушеннями, як:

• випуклий через порушення в роботі кишківника животик;
• затримка формування навичок сидіння та повзання через слабкість м’язів і зв’язок;
• несвоєчасне заростання тім’ячка, а іноді – його збільшення;
• непропорційне збільшення голови, неприродно опуклий лобик;
• потовщення в районі зап’ястків, а також на нижніх ребрах (педіатри називають їх «чітками»).

Виявлення таких симптомів вимагає термінового втручання лікарів і серйозного лікування.

Зміни в стані малюка, якими проявляється захворювання рахіт на своїй третій стадії, неможливо не помітити. Їх наявність свідчить про те, що організм дитини зазнає серйозної небезпеки. До таких очевидних порушень належать такі:

• яскраво виражене викривлення ніжок всередину або назовні;
• запала (або зсіднена) грудна клітка;
• відставання в психічному чи фізичному розвитку;
• голова, що розвивається непропорційно тілу.

Часто батьки помічають, що симптоми захворювання слабшають, і ігнорують необхідність візиту до лікаря. Насправді таким чином вони, самі того не відаючи, можуть завдати малюкові серйозної шкоди. Річ у тім, що в теплу та сонячну пору року недуга може відступити на деякий час, але, на жаль, після настання холодного сезону вона знову починає прогресувати. Потрібно пам’ятати про те, що своєчасна консультація педіатра може допомогти запобігти розвитку рахіту та не допустити настання незворотних наслідків.

Рахіт у рік: хто в групі ризику

Оцінюючи можливі ризики для малюка, потрібно пам’ятати про те, що сам по собі рахіт в рік – це радше не захворювання, а порушення правильного обміну речовин, причиною якого можуть бути різні фактори. Ними можуть бути:

1. Неправильне харчування вагітної жінки. Малюк, який перебуває в утробі, отримує необхідні для життя і розвитку речовини з організму матері. Якщо її раціон бідний і одноманітний, ризик захворіти на рахіт у дитини суттєво зростає. Щоб уникнути цього, майбутня мама повинна регулярно вживати молочні та кисломолочні продукти, рибу, яйця, яловичу та свинячу печінку, рослинні олії.

2. Проживання в малосонячному кліматі. У дітей, народжених у північних регіонах, ознаки рахіту до року спостерігаються набагато частіше, ніж у жителів південних широт. Таким малюкам, безумовно, необхідний прийом профілактичних засобів.

3. Забруднення навколишнього середовища. У групу ризику потрапляють і діти, чиї батьки проживають у великих промислових містах. Цю обставину також необхідно враховувати при оцінці можливих ризиків.

4. Пологи до терміну. Основні запаси кальцію в організмі малюка формуються саме в останні тижні вагітності. При передчасних пологах дитина не отримує необхідних для повноцінного розвитку речовин у повному обсязі. Мамам недоношених дітей потрібно бути особливо уважними до стану малюків, щоб не пропустити симптомів рахіту і, в разі необхідності, зупинити хворобу на ранній стадії.

5. Великий плід. Малюкам, вага і зріст яких перевищують середньостатистичні показники, просто не вистачає того, що вони отримують з материнського організму. Відразу ж після народження їм знадобиться вітамінна підтримка.

Потрібно сказати, що важливу роль відіграє формування раціону новонародженого. Мами, які годують грудьми, повинні дотримуватися норм здорового харчування. Якщо новонароджений перебуває на штучному вигодовуванні, необхідно подбати про те, щоб суміші та прикорми містили достатню кількість вітамінів, мікро- і макроелементів, необхідних для повноцінного розвитку.

Профілактика та лікування рахіту у дітей

Профілактику цього захворювання у дітей потрібно починати ще до народження. Так, на останніх термінах вагітності майбутнім мамам рекомендується приймати полівітаміни з високим вмістом вітаміну D, частіше бувати на повітрі, збагачувати раціон сезонними овочами та фруктами, дотримуватися правильного режиму дня.

Практично ті ж правила потрібно застосовувати і до новонародженого малюка. Прекрасно, якщо мама зможе забезпечити новонародженого грудним молоком, а в міру його залучення до дорослої їжі буде включати в його раціон яйця, молочні продукти, рибу і риб’ячу печінку.

Специфічна профілактика рахіту у дітей, які належать до групи ризику, передбачає прийом масляного або водного розчину вітаміну D. Починають її з трьох-чотирьох тижнів і продовжують до досягнення дитиною півтора року. У літній період прийом препарату зупиняють. Добова доза вітаміну становить 500 МО, і її необхідно суворо дотримуватися: передозування препарату може призвести до отруєння. Щоб уникнути цього, малюкові кожні 2-3 тижні проводять спеціальну пробу і, якщо рівень вітаміну D перевищує норму, прийом припиняють.

Якщо профілактика не дає результату або симптоми рахіту виявилися на пізній стадії, доведеться вдатися до більш серйозних заходів. Лікування рахіту у немовлят передбачає комплексний підхід. Він включає організацію правильного харчування, режиму дня, регулярний прийом вітамінів, лікувальну фізкультуру і масаж. Але найкращий ефект, безумовно, дає перебування на сонці, на свіжому повітрі.

Незважаючи на те, що сьогодні існує багато способів, як лікувати рахіт, краще все ж обійтися профілактичними заходами, не чекаючи настання серйозних наслідків. Будьте здорові!