У найперші тижні життя новонароджений ще тільки пристосовується до нового навколишнього середовища — у цей період остаточно формуються його внутрішні органи, зокрема і система травлення. Деякі характерні фізіологічні явища, які вважаються абсолютно нормальними на цьому етапі розвитку, можуть викликати переляк або навіть паніку у вразливих молодих матусь, особливо, якщо з’являються проблеми з годуванням. Зригування у дитини стають причиною для занепокоєння у багатьох недосвідчених батьків. У більшості випадків це є природним процесом, який не вимагає абсолютно жодного лікування. За статистичними даними у 70% маленьких діток до піврічного віку спостерігається зригування в процесі годування або одразу після прийому їжі. Але занадто часті зригування і погане самопочуття малюка мають насторожити батьків — це може бути сигналом, який свідчить про порушення в розвитку. Щоб точно розуміти, коли варто починати турбуватися, а коли в цьому немає потреби, потрібно знати якомога більше інформації.

Чому виникають зригування після годування

На питання, чому дитина зригує молоко після годування, немає однозначної відповіді навіть у найдосвідченіших педіатрів — кожен випадок відрізняється один від одного, оскільки всі діти індивідуальні. Основні версії, які пояснюють ці специфічні явища, такі:

• Основна причина зригування новонародженого — це незрілість травної системи, у якої до кінця ще не відлагоджений механізм правильного засвоєння їжі. Часті зригування спостерігаються у недоношених малюків, а також у немовлят із деякою затримкою внутрішньоутробного розвитку. Процес дозрівання таких важливих життєвих функцій, як смоктання, дихання, ковтання, продовжує формуватися ще кілька перших тижнів після народження.

• Переїдання. Кумедно причмокуючий малюк, який із великим задоволенням і апетитом уминає мамине молочко, завжди викликає розчулення, радість і почуття гордості у батьків. Навіть наситившись, карапуз не поспішає розлучатися з таким теплим і затишним «джерелом живлення» і продовжує смоктати материнські груди. Смоктання для немовляти — не лише спосіб отримання їжі, а й величезне задоволення, особливо коли поруч знаходиться найближча і рідна людина, з якою так добре і тепло. Зригування після годування — елементарний природний спосіб позбутися зайвої їжі, щоб уникнути перевантаження ніжного шлунково-кишкового тракту маленької людини, який ще тільки почав функціонувати.

• Потрапляння в шлунок надлишків повітря. Проковтування повітря у великих кількостях під час годування в медицині називають аерофагією. Зазвичай це явище виникає в тих випадках, коли у мами виробляється мало молока або немовля має підвищену збудливість. Зголодніла крихітка, проявляючи поспіх і нетерплячість, неправильно захоплює сосок і разом зі смачним маминим молоком ковтає великі порції повітря. Зайва повітряна маса тисне на стінки маленького шлуночка, і відбувається виштовхування повітря назовні, а разом із повітряним потоком (відрижкою) виходить і деяка маса їжі зі шлунка. Ряд причин також можуть викликати аерофагію: неправильна поза годування, занадто рясний струмінь молока (якщо пляшечка для годування має надто великий отвір), неправильна будова соска у матері.

• Часті зригування можуть виникнути, якщо грудне молоко було замінене молочною сумішшю або відбулася заміна однієї адаптованої дитячої суміші на іншу.

• Порушення нормальної діяльності травного тракту (запор, коліки, метеоризм). Підвищене газоутворення, затримка випорожнень, дискомфортні болючі відчуття в животику можуть стати причиною збільшення внутрішньочеревного тиску, що може спровокувати відригування вмістом шлунка.

Коли дитина перестає зригувати

На перших порах процес перебудови травної системи йде інтенсивніше — дитина зригує кожне годування. Через якийсь час, щойно шлунок малюка стане більш зрілим, частота цього фізіологічного процесу поступово зменшується. Тут усе залежить від особливостей організму. Зазвичай зригування зникають до піврічного віку, коли дитина навчилася сидіти, але не завжди — у деяких малюків вони повністю припиняються до 9-10 місяців. Якщо малюк додає у вазі, має хороше самопочуття і настрій — матусям можна не турбуватися щодо зригувань, просто організм ще трошки «не дозрів», і варто трохи почекати. У період прорізування перших зубів зригування можуть відновитися на дуже короткий час. Якщо немовля зригує рясно і часто протягом досить довгого періоду — необхідно звернутися до педіатра по професійну консультацію і, можливо, для обстеження на предмет виявлення певних патологій.

Відмінності зригування від блювоти

Зригування — абсолютно безпечне і нормальне явище, яке не вимагає жодного особливого лікування. Блювота може свідчити про потрапляння в дитячий організм інфекції, і в цьому випадку обов’язково потрібне втручання лікарів. Молоді матусі через недосвідченість можуть плутати ці два явища і здіймати непотрібну паніку з абсолютно безпечного приводу і, навпаки, у разі серйозної небезпеки для малюка не звернути увагу на тривожні симптоми. Як відрізнити зригування від блювоти? Є вірні критерії, які точно допоможуть не помилитися у визначенні:

• Дитина після зригування продовжує залишатися в гарному настрої, поводиться абсолютно нормально — грає, гулить, посміхається у відповідь на ласкаве звернення.

• Зригування відбувається практично одразу після годування і більше не повторюється. Блювота може виникнути мимоволі в будь-який момент і повторюватися кілька разів.

• Вміст шлунка при блювоті може мати жовтуватий колір, оскільки в шлунковий сік потрапляє домішка жовчі.

Поради для зменшення зригування

1. Не допускати перегодовування.

2. Правильно вибирати позу для годування – голова дитини не повинна перебувати на рівні тулуба і нижче, а бути трохи піднятою. Пози краще час від часу змінювати.

3. Для годування з пляшечки простежити за тим, щоб у соску був достатньо вузький отвір і не було зайвого повітря.

4. Не варто приступати до годування, якщо малюк неспокійний або збуджений — спочатку необхідно його заспокоїти і розслабити. Найкраще трохи поносити крихітку у вертикальному положенні, розмовляючи з нею ласкавим і спокійним тоном.

5. Старий перевірений «бабусин» спосіб — після чергового годування притиснути крихітку животиком до себе, потримати деякий час вертикально, дочекавшись, поки малюк позбудеться проковтнутої повітряної маси.

6. Під час сну голівка дитини має бути в злегка піднятому положенні. Для цього підстилають м’яку пелюшку, складену в кілька разів, або кладуть у ліжечко подушечку невеликої товщини. При цьому малюка рекомендується укладати спати на бік.

7. Не використовувати занадто туге сповивання, яке стискає не тільки ручки і ніжки, а й тисне на живіт і шлуночок немовляти.

Доброзичлива і спокійна обстановка в будинку, люблячі та турботливі батьки, правильно організований процес харчування і дотримання простих правил суттєво знижують ризик розвитку у дитини частих зригувань — вона швидко росте і розвивається, згідно з нормами додає у вазі і радує своєю чарівною посмішкою близьких та рідних людей.