Як приучати дитину спати окремо від батьків
З моменту появи дитини на світ у її мами спрацьовує потужний механізм під назвою материнський інстинкт. Саме він допомагає їй без втоми проводити дні в турботі про малюка, розуміти без слів, чого він хоче, прокидатися вночі та прислухатися до дихання свого чада. Невгамовне почуття тривоги часом спонукає молоду маму невідривно проводити з дитиною кожну хвилину. Досить часто в цей період і приймається негласне рішення брати малюка на ніч до себе, на «доросле» ліжко. Як привчити дитину спати окремо?
У дійсності, питання про спільний та роздільний сон займає багатьох сучасних фахівців. Одні стверджують, що сон із мамою сприятливо впливає на малюка, робить його спокійнішим. Інші ж, навпаки, говорять про негативні наслідки такого режиму. У будь-якому разі, останнє слово в цій ситуації залишається за батьками. Єдине, що хотілося б зазначити, це те, що питання необхідно вирішити якомога раніше, адже згодом «відлучення» від звичного теплого місця під маминим крильцем може стати дуже травматичним для крихітки.
Слід також усвідомити: спільний сон – один із можливих варіантів режиму, але вибір на його користь, безумовно, буде пов’язаний із низкою незручностей для батьків. Так, звикши до того, що мама завжди перебуває поруч, малюк навряд чи буде беззаперечно «відпускати» її на кухню чи у ванну. До того ж, кількість часу та уваги, яку молоді батьки зможуть приділяти одне одному, буде зведена до мінімуму. При роздільному сні діти звикають засинати самостійно, без закачування на ручках. Вони не так часто прокидаються, щоб перевірити, чи на місці мама.
Як привчати дитину спати окремо — легше з перших днів життя

Це дійсно так. Привчати до роздільного сну в немовлячому віці набагато легше, ніж коригувати режим згодом. Звичайно, мова зараз йде про стандартні випадки, коли у дітей немає серйозних захворювань, що вимагають постійного контролю за станом, сильних болів у животику в результаті кишкових колік та інших проблем.
Отже, що ж знадобиться батькам, які шукають відповідь на питання, як навчити місячну дитину засинати? Головними атрибутами є такі:
- позитивний настрій батьків (впевненість, терпіння, спокій);
- режим дня, складений з урахуванням часового циклу, за яким живе немовля;
- дотримання санітарно-гігієнічних норм (регулярне провітрювання і вологе прибирання дитячої, щоденні гігієнічні процедури з дитиною);
- правильно обладнане спальне місце (стійке ліжечко з ортопедичним матрацом і доступом свіжого повітря).
На початку шляху матусі доведеться потрудитися — адже цикли життєдіяльності місячної дитини змінюються часто, всього через 3-4 години. Саме стільки становить спочатку період нічного сну немовляти. Згодом тривалість його буде збільшуватися і досягне 5-6, 7-8, а потім і 9-10 годин.
Розуміти різницю між днем і ніччю, сном і неспанням, гігієнічними процедурами, іграми та годуваннями малюк вчиться, реагуючи на зовнішні подразники — світло, темряву, дотики, запахи, смакові відчуття. Чим точніше і чіткіше батьки дотримуватимуться порядку дій при вкладанні, тим швидше немовля звикне до самостійного засинання. У цьому випадку малюка без проблем укладе тато чи бабуся, головне — дотримуватися послідовності всіх маніпуляцій (вечірнє годування, купання, масаж) і часу їх виконання.
Корисні поради, як навчити дитину засинати самостійно: 8 головних «НЕ»

Багато батьків вважають, що навчити дитину засинати саму в 3 роки буде набагато легше, ніж, наприклад, в місяць. На жаль, ця думка необґрунтована. Більш того, якщо навичка самостійного засинання не сформована до трьох-п’яти років, дитина ризикує отримати проблему у вигляді нестабільного сну або навіть безсоння. До того ж, встигнувши звикнути до того, що мама і тато завжди поруч, дитина щиро дивується, чому все повинно раптом змінитися. Як бачимо, навчити дитину в рік засинати все ж легше, ніж 2-х, 3-х або чотирирічку.
Як було сказано вище, головними умовами самостійного засинання є режим і спокійний, впевнений настрій батьків. Що ще треба робити? Власне кажучи, нічого особливого. Головне не заважати дитині налаштовуватися на спокійний сон. Адже саме такий ефект іноді справляють деякі дії, поширені серед молодих батьків. Наведемо 8 головних «НЕ»:
- Не укачуйте немовля. Ні на руках, ні в колясці, ні якимось іншим способом. Малюк буде асоціювати сон саме з цим процесом і без штучно створеної «хитавиці» не зможе заснути самостійно.
- Намагаєтеся знайти відповідь на питання, як навчити дитину 6 місяців засинати? Не спійте їй колискових. Слух у малюка в цьому віці сформований досить добре, і ваш голос може просто заважати йому заснути. Навіть якщо співання його заспокоює, процес засинання буде пов’язаний з стороннім фактором, а це вже не є ознакою самостійності процесу.
- Не ходіть навшпиньках. Під час денного сну дитини батьки можуть спокійно займатися домашніми справами, навіть пилососити, якщо це необхідно. А ось під час нічного сну сторонні шуми слід звести до мінімуму.
- Не пов’язуйте засинання малюка з погладжуваннями, дотиками до маминої руки чи обличчя. Адже самостійне засинання — це свого роду випробування для малюка. Звичайно, йому не захочеться розлучатися з мамою, адже з нею так тепло і комфортно.
- Не знаєте, як навчити дитину засинати без батьків у 2 роки? Виключіть активні ігри перед сном. Не розраховуйте на те, що після веселої гри дитина спатиме міцніше. По-справжньому «зайва» енергія розтрачується під час активних ігор і прогулянок на повітрі.
- Мультфільми перед сном шкідливі для дітей будь-якого віку. Часто змінювані яскраві картинки, емоційні сюжети і гучні звуки справляють збудливий вплив на нервову систему дитини, а це зовсім не сприятливо позначається на процесі самостійного засинання.
- Не годуйте дитину безпосередньо перед сном — організм не відпочиватиме повноцінно. Це правило складніше дотримуватися з немовлятами, у яких інтервали між прийомами їжі мінімальні. Постарайтеся погодувати немовля не пізніше, ніж за пів години до сну і не забудьте потримати його у вертикальному положенні, щоб вийшло повітря зі шлунка.
- Не беріть малюка до себе в ліжко. У цьому випадку повноцінного сну не буде ні в кого з членів сім’ї. Якщо дитина часто прокидається через коліки або зубки, що ріжуться, використовуйте приставне ліжечко або манеж зі знімною стінкою. Заспокоївши малюка, ви зможете покласти його в ліжечко, яке знаходитиметься на відстані витягнутої руки. Після подолання кризової ситуації спальне місце необхідно буде повернути на колишнє місце.
Як бачимо, правила привчання до самостійного засинання не такі вже складні. Мало того, якщо пляшечки і засоби для укачування шкодять процесу, деякі інші атрибути можуть навіть посприяти йому. До них можна віднести:
- соску-пустушку;
- м’яку іграшку (найменшим підійдуть вироби з коротким ворсом або без нього);
- улюблене пухнасте ковдрочку або пледик, тобто предмети, які не потребують жодного втручання з боку дорослих.
Привчаючи до самостійного сну малюка 2-3 років, обладнайте його особисте спальне місце. Синочку чи донечці напевно сподобається гарне ліжечко або новий диван, постільна білизна з улюбленими персонажами мультиків. Помістіть недалеко від ліжечка неяскравий світильник. Краще, якщо він не буде обертовим або музичним.
Якщо вам вдасться навчити дитину спати самостійно в рік, ви надасте неоціненну послугу його зростаючому організму, привчите малюка до раціонального режиму дня і отримаєте більше вільного часу для спілкування, виконання домашніх справ або відпочинку.

