Дитина з немовлячого віку прив’язана до своїх батьків. Вона залежить від них цілком і повністю, і навіть недовга розлука з ними здається їй трагедією. Але настає час, коли дорослі замислюються про розширення меж самостійності свого чада. З якого віку можна залишати дитину вдома саму? Немає чіткої відповіді на таке питання: одні діти вже у чотири роки можуть знайти собі заняття за інтересами і займатися без участі дорослих. Інші ж і в 9-10 років не здатні залишитися без чуйного контролю батьків. Безліч небезпечних випадків і ситуацій, різні жахливі розповіді про дітей, які залишилися самі в помешканні, і з ними трапилося нещастя, часто зупиняють батьків від такого кроку. Але все ж таки, щоб уникнути згодом виховання інфантильної дитини-дорослого, потрібно вже з «пелюшок» привчати крихітку до самостійності.

З якого віку залишати дитину саму вдома?

Бажано, після року дитину потрібно перевести вже в окрему кімнату. Умови в ній повинні бути максимально комфортними для неї: знайомі меблі, іграшки та дитячі речі. Ця звична атмосфера дозволить на деякий час залишати дитину без мами, коли вона, наприклад, готує вечерю. Якщо необхідно відлучитися на довший період, тоді слід попросити родичів або няню наглянути за малюком. Після повернення перш за все поговоріть або пограйте з малюком, і тільки потім приступайте до хатніх справ. До п’яти років дитина стає більш свідомою, і в неї з’являються різні побоювання та страхи. І якщо дитина боїться залишатися сама вдома, необхідно прийняти це з розумінням і не форсувати події.

Вже з шести-семи років можна потроху залишати дитину саму вдома, виховуючи в ній відповідальність і самостійність. Спочатку можна відлучатися на 15-20 хвилин, потроху збільшуючи проміжок відсутності до однієї години.

Перевіряємо дитину на самостійність

Як дізнатися, чи готова дитина до автономного існування на деякий проміжок часу? Для цього слід пройти нескладний тест:

1. Маленька людина давно мріє стати незалежною.
2. Якщо виникає проблема, вона без труднощів звертається по допомогу до знайомих або близьких людей.
3. Малюк знає всі номери екстрених служб.
4. Дитина без труднощів справляється з повсякденними обов’язками (помити посуд, заправити ліжко).
5. Вона з упевненістю користується доступними засобами зв’язку – телефоном, «скайпом», соцмережами.
6. Не боїться темряви й замкнутого простору, може засинати без світла.
7. Дитина може самостійно займатися улюбленою справою тривалий час.
8. Знайома з правилами безпеки й усвідомлює межі дозволеного.
9. Не реагує болісно на вимушену самотність.

Якщо є хоча б сім позитивних відповідей, тоді малюк готовий до перебування наодинці з собою і не потребує безперервного контролю батьків.

Батьки, залишайте дитину вдома, або вчимося довіряти

Рішення залишати дитину саму вдома не повинно супроводжуватися щохвилинними дзвінками батьків. Паніка, тривожність і занепокоєння з легкістю передаються і малюкові. А це може лише погіршити ситуацію. Дитина відчує недовіру і тоді дійсно зневіриться у своїх силах. У розмові з дитиною потрібно дотримуватися спокійного та впевненого тону. Так малюк відчує свою значущість і прагнутиме виправдовувати довіру батьків, стаючи самостійним.

Як підготувати дітей до самостійності:

• Батьки повинні цікавитися, чим займається їхнє чадо. Потрібно обов’язково розпитувати його про те, як минув його день, і хвалити за успіхи (прибрав іграшки, заправив ліжко).
• Спершу потрібно залишати дитину на короткий час – на пару хвилин. До восьми років можна залишати вже на дві години.
• У дітей п’яти-шести років уже з’являється страх за життя близьких. Тому слід бути гранично пунктуальними і повертатися в обумовлений час, не змушуючи дитину хвилюватися.
• Не можна карати за безлад. Дитина, яка сама залишилася на господарстві, цілком можливо, влаштує невеликий хаос. Потрібно запастися терпінням і не кричати на неї за це.
• Не можна йти від сплячої дитини. Малюк спросоння злякається відсутності дорослих і плакатиме. Це може стати причиною психологічної травми.

Необхідно зайняти дитину на час своєї відсутності. Поставити диск із мультиками або принести нову розмальовку з фломастерами.

Діти вдома без батьків – правила техніки безпеки

Що може зробити дитина, яка залишилася сама вдома, передбачити складно. Тому необхідно встановити чіткі правила безпечної поведінки, відрепетирувавши з дитиною всі можливі ситуації. Тільки після цього можна залишити малюка без побоювання.

• Слід навчити вести бесіди з дорослими: не можна розповідати свої дані чи адресу, давати іншу особисту інформацію.
• Не пускати на поріг незнайомих візитерів, ким би вони не представлялися. У цьому випадку малюкові одразу ж слід зв’язатися з рідними.
• Потрібно сховати всі небезпечні речі: ліки, сірники, алкоголь, побутову хімію. Ріжучі та колючі предмети також варто прибрати подалі, в безпечне місце.
• Перед тим як іти, батьки повинні зачинити всі вікна. Бажано, щоб вони були обладнані спеціальними засувками безпеки.
• У мобільний телефон дитини слід внести номери телефонів родичів та екстрених служб, використовуючи кнопку швидкого набору.
• Дитині потрібно пояснити, що в екстрених випадках (пожежа, потоп) потрібно йти по допомогу до дорослих, навіть якщо вона є винуватцем ситуації, що склалася. Покарання за це не буде.
• По можливості потрібно залучати сусідів, залишивши їм запасний комплект ключів.
• Заборонити дитині гратися з електроприладами.
• Можна розіграти сценарій форс-мажорних ситуацій і подивитися, як зорієнтується малюк.

Дитина сама на вулиці

Якщо малюк ходить до школи сам, як змиритися з тим, що там його підстерігають різні небезпеки? Щоб максимально убезпечити школяра від можливої біди, слід навчити його нескладним правилам:

1. Навчитися користуватися громадським транспортом. Проконсультувати його на випадок помилкової посадки. У цьому випадку малюкові просто варто звернутися до кондуктора чи водія.
2. Заборонити будь-які контакти з незнайомими дорослими.
3. Вибрати найбезпечніший і найоптимальніший шлях дитини зі школи. Обговорити його з нею і вимагати слідувати цьому маршруту неухильно.
4. Не варто давати дитині з собою дорогі пристрої (смартфон, ноутбук, планшет, плеєр), щоб не провокувати вуличних грабіжників.

Коли не варто залишати дитину саму вдома

• Якщо малюк занадто нервовий і неспокійний.
• У нього бувають напади перманентних хвороб (астма, епілепсія).
• Дитина гіперактивна, допитлива.
• «Особлива» дитина (з аутизмом, із синдромом Дауна).
• Занадто довірлива дитина.

Залишаючись у квартирі самою, дитина набуває безцінного досвіду для майбутнього життя: дізнається, як планувати час, вчиться займати себе самостійно, не боятися самотності. На запитання: «Чи можна залишати дитину саму вдома?» – слід із впевненістю відповісти: «Можна і треба!». Головне – навчити її техніки безпеки та елементарних навичок самообслуговування. Але все ж слід залишати малюка наодинці, коли він уже емоційно готовий до розлуки з рідними, нехай і на короткий час.