Цю статтю сайт «Мамкин Дом» адресує батькам, які терзають себе питанням, як відучити дитину гризти нігті. Адже шкідлива звичка, яку не вдалося вчасно викорінити, загрожує перерости у майбутньому на стійку залежність. У цього психічного розладу є навіть своя назва – оніхофагія.

Для того, щоб ефективно боротися з оніхофагією, батькам потрібно «знати ворога в обличчя». Необхідно зрозуміти, чому діти гризуть нігті на руках, ознайомитися з особливостями виникнення шкідливої звички у дітей різного віку, її негативними наслідками, а головне – з методами усунення.

Заставою успіху стануть стриманість і терпіння старших, адже боротьба зі сталою звичкою вимагатиме чимало сил. Не можна пускати ситуацію на самоплив, розраховуючи на те, що залежність із віком пройде сама по собі. Адже всім відомо, що нігті гризуть і багато дорослих.

З яких причин виникає звичка гризти нігті у дітей і як відучити дитину гризти нігті?

Як свідчить статистика, бажання гризти нігті у малюків до 3-х років виникає вкрай рідко. Нечасто зустрічається оніхофагія і у дітей 3-6 років: у цьому віці край нігтьової пластини обкушують менш ніж 10 відсотків малюків. У дітей 7-10 років шкідлива залежність проявляється частіше – майже у кожної третьої дитини, а серед підлітків відсоток тих, хто страждає на оніхофагію, досягає 45-ти. Подібне зростання кількості залежних пояснюється збільшенням кількості психологічних проблем, характерних для підліткового віку. Адже найчастіше причини негативного явища мають саме психологічну природу.

Отже, якщо дитина гризе нігті, причини негативного явища можуть бути такими:

• вона зазнає стресу, викликаного надмірно суворим ставленням батьків і вчителів, відсутністю взаєморозуміння з однолітками, боязню отримати погану оцінку тощо;
• ваш син чи донька виражає внутрішню агресію, яка спровокована невпевненістю у собі, боязню висловити свою думку, заниженою самооцінкою;
• дитина не знаходить цікавого заняття, через яке вона могла б самовиражатися, їй просто нудно;
• у нього/неї погані нігті (задирки нігтьової пластини чіпляються і заважають);
• перед його очима є приклад для наслідування – старший брат чи сестра, а іноді й хтось із батьків.

У тих рідкісних випадках, коли нігтьову пластину обкушує малюк 1-3 років, це здебільшого пов’язано з рішенням батьків відмовитися від соски. Те, що об’єктом підвищеного інтересу для дитини стають не дрібні предмети й іграшки, а саме власні нігті, свідчить про те, що ситуація має стресовий характер для дитини.

Іноді річ навіть не в сосці, а у взаєминах між батьками. У сім’ях, де мама і тато не знаходять взаєморозуміння, голосно з’ясовують стосунки або вирішують проблеми за допомогою розлучення, рання оніхофагія у дітей спостерігається частіше. Попри, здавалося б, неосвідомий вік, малюк наче переносить частину провини за те, що відбувається, на себе, «гризе себе» у прямому сенсі цього слова.

Як бачимо, більшість причин шкідливої залежності мають психологічний характер. Щоб розібратися в тонких матеріях, знадобиться чимала витримка і делікатність. І, звісно, якщо дитина рік гризе нігті, не потрібно розраховувати на те, що позбавлення настає вже за тиждень. Але боротися, безперечно, потрібно. Адже наслідки оніхофагії не такі вже й нешкідливі.

До чого може призвести звичка обкушувати нігті?

Неохайний вигляд рук – це найнешкідливіше явище, до якого може призвести оніхофагія. Ознайомившись із можливими ускладненнями, батьки «гризунів» якомога швидше захочуть дізнатися, як відучити дитину гризти нігті й не допустити їх виникнення.

Отже, результатом залежності може стати:

• глистяна інвазія або кишкова інфекція (складно придумати зручніший спосіб потрапляння в організм людини хвороботворних мікроорганізмів і яєць глистів);
• необоротне спотворення форми нігтів;
• викривлення пальців;
• зупинка росту нігтів;
• запалення і нагноєння шкіри навколо нігтів;
• розхитування зубів і запалення ясен через постійне навантаження і контакт із хвороботворними мікроорганізмами;
• дерматофагія (звичка безконтрольно обкушувати шкіру навколо нігтів) тощо.

Крім того, недоглянуті руки та постійна звичка гризти нігті викликають насмішки однолітків і створюють серйозні перешкоди для нормального спілкування.

Чи існують дієві методи відучення дітей від нав’язливої залежності?

Існує чимало способів позбавлення від оніхофагії, від змащування нігтів гірчицею до гіпнозу, але жоден із них не можна вважати ефективним для всіх «гризунів». Метод, який спрацював на сто відсотків з однією дитиною, може не дати результатів з іншою. Якщо перший же обраний спосіб не допоміг, батьки не повинні впадати у відчай і опускати руки.

На допомогу мамам і татам сайт «Мамкин Дом» пропонує корисні поради та рекомендації, як відучити дитину гризти нігті:

1. Не тисніть, не лайтеся, не реагуйте надто бурхливо. Уникайте суворих заборон. Додатковий стрес лише погіршить ситуацію. Якщо малюкові вдається стримуватися, не забувайте хвалити його та охайний вигляд його рук і нігтів. Замість формулювання «Не смій» використовуйте «Постарайся».

2. У період «терапії» виявляйте підвищену увагу, турботу та ласку до сина чи доньки.

3. Постарайтеся викликати дитину на довірливу розмову і з’ясувати, що тривожить її найбільше. Обговоріть із нею проблему і намагайтеся мінімізувати її.

4. Якщо «пацієнт» юний і любить казки, складіть разом фантастичну історію. Нехай її головний герой зіткнеться з такою ж проблемою, що і ваша дитина, а потім успішно з нею впорається, доклавши певних зусиль. Це допоможе малюкові відчути, що він не самотній, повірити у свої сили.

5. Використовуйте гіркий лак для нігтів для дітей як альтернативу гірчиці. Дівчинці-підлітку можна зробити гарний професійний манікюр і показати, як привабливо можуть виглядати її руки. З хлопчиком поговоріть про те, що після позбавлення від залежності він позбудеться насмішок товаришів. Зробіть так, щоб у дитини з’явився серйозний стимул працювати над собою.

6. Займіть руки малюка. Якомога частіше привертайте увагу юного «пацієнта» до таких занять, як ліплення, ігри з конструкторами і трансформерами, малювання, бісероплетіння тощо. У розмові, особливо якщо малюка щось хвилює, м’яко утримуйте його руки у своїх долонях.

7. Підберіть заняття, яке дозволило б малюкові «скидати» накопичену агресію. Це можуть бути заняття спортом і танцями, змагання, ігри в індіанців і ковбоїв тощо.

8. Навчіть доньку чи сина-підлітка вмінню самостійно заспокоювати себе. Підійде аутотренінг, йога та інші релаксаційні техніки. Поясніть йому, що поганий настрій можна відкоригувати, увімкнувши приємну музику і занурившись у спогади про якусь приємну подію.

9. Не ігноруйте необхідність звернення до фахівця, якщо ситуація не піддається контролю. Оніхофагія може бути проявом невротичного стану (особливо якщо це явище супроводжується й іншими супутніми ознаками – тиком, смиканням ногою тощо). У цьому випадку може знадобитися призначення гомеопатичних або медикаментозних препаратів.

10. Не припиняйте займатися дитиною – «гризуном», навіть якщо вам уже вдалося впоратися з проблемою. Розуміння того, що увага батьків різко знизилася, може спровокувати рецидив.

Дізнавшись, чому дитина гризе нігті, намагайтеся зробити все, щоб не повертатися до цієї ситуації. Зробіть усе можливе, щоб гармонізувати стосунки між домашніми. Проводячи певні години дозвілля з дитиною, робіть ставку на якість, а не на кількість проведеного разом часу, і тоді шкідливі звички та проблеми, пов’язані з ними, не виникнуть на вашому горизонті.